Міфічна мавка лісова,
Мені, мабуть, у сні ти об'явилась,
Бо вся твоя свята краса,
Є тим, що бачити хотілось.

У твої очі гляну крадькома,
І я вже потопельник в морі,
І вибратись звідтіль можливості нема,
Накочуються хвилі чисті і прозорі.

Твоє волосся, то русяве то темніше,
прошелестить обличчям моїм,
І дихати мені стає вільніше,
Коли іду шляхом я твоїм.

Перлина ти на дрі морському,
гірська вершина недосяжна,
Ти щастя у житті людському,
Моя ти доля є прекрасна.