Зірвався листок і впав на долоню,
Бачу, на ньому написаний лист:
"Я так вас люблю і сумую, доню,
Я чую страждання вашого свист."

Ти знаєш, вгорі тут спокій царює.
Час, уяви, зупинився давно.
Безжально тільки серце сумує,
За вами сумує знову і знов.

Я бачу ваші роки пролітають,
Я бачу і сміх і сяйво в очах.
А потім гадаю чи вони знають,
Справжній приходжу у їхніх я снах.

Бентежність у душах теж відчуваю
І так мрію зарадити цьому
Але тільки у снах прилітаю,
Тільки так повертаю додому.

Знаю настане, прийде день життя,
Можливо, він буде смертельний,
Коли почнемо нове те буття
Почнемо вік новий. Наш. Сімейний.

Ти чуєш, а поки ви – діти Землі
Земне життя живете.
Лиш спогад подаріть мені
Нічого більш не треба.