Тихенько помрію
Вітер Ірина — 4/06/2008 - 16:19
- Присяду... тихенько помрію
Про воду, занадто примхливу,
дзеркальну
до мого тіла,
водночас таку мовчазливу...
- Присяду... тихенько помрію
Про серце, смішне аж занадто,
маленьке,
та досі жалію,
що тінь над водою одна-то...
Кількість рецензій: 2
Середня оцінка: 9.50