У пітьмі...
Вітер Ірина — 2/06/2008 - 21:44
Збірка: Ностальгічні чотирнадцять
Неопалимі сутінки пролізуть між очима,
Минуть горбаті несолодкі дні.
Я зрозумію, що десь там дитина
Заплаче й плач свій заховає
у пітьмі...
Та навіть як небо криваво жеврітиме,
Пливтимуть світанки на ймення пусті кораблі,
Дитина слізьми муркотливо-неситими
Заплаче, як плачуть струмки,
у пітьмі...
Кількість рецензій: 2
Середня оцінка: 10.00