Так хочеться...
angel.studio — 17/12/2011 - 16:28
Збірка: Лондон - Львів
Дим від сигарети підіймається під стелю,
Дахівку омивають краплі дощові над нею.
А я сиджу собі всього пів метра від підлоги,
Так хочеться літати, та нажаль немає змоги.
Птах прикутий до руки зривається до неба,
Здається, добре жити тут й нічого більш не треба.
Але так хочеться туди, де світить в небі сонце,
І ось вже майже ти летиш... ти там! та ні... все сон це.
І ми кохаємо не тих, не ті кохають нас,
А тут все складно в статусі, і так було не раз.
Skype, Вконтакте - лиш втішають, гріють твою душу,
Де я є? Для чого це? Немає ж слова "мушу"!
Так хочеться тримати, невідпускати ті долоні,
Але не я поруч з тобою, не я в твому полоні.
Так хочеться відчути хоч ковток твого тепла,
Потонути в твому погляді, та нажаль нема, нема...
Чорні літери і смайли на білосніжному екрані,
Для мене як наркотик, як тексти у Корані.
Я відчуваю все, кожен подих, голос твій,
Це для мене мов мікстура, чудодійний мій напій.
В стакані віскі з колою, видніється вже дно,
Сигарета догоряє, мабуть мені на зло...
Воно так мало статися, інакше я б не знав,
Що мені насправді треба й не був б я тим ким став...