Це мені розказала Аліса
Ihor Zubrytskyi — 28/10/2007 - 22:49
Збірка: Лабіринти душі
Вперед побігти за кроликом білим
і у Чудес країну запірнути.
Ми часто в снах і наяву помрієм,
так хочеться прекрасного торкнути.
Та дзеркало лишається твердим
й холодним, наче брила льоду.
Не розуміємо чому таким,
шляхом втрачаємо свободу.
Закриті двері й дзеркало мовчить,
І залишається реальність,
Але душа у відповідь кричить,
й долає світову банальність!
Тож я побігла, ну а ти як знаєш,
колись зустрінемось по той бік,
Один раз Світ чудес ти покохаєш,
й залишишся у ньому вже навік.