Хвилинна слабкість в районі серця,
коли бажаєш просто піти,
коли власноруч відкриваєш дверці
власноствореної тюрми.
Хвилинна тиша в районі думки,
коли не хочеш палить мости,
коли народжуєш вірші в муках,
щоб далі йти.
Хвилинна тьмяність в районі зору,
коли ти бачиш лише добро,
і в свої спогади, наче в нору,
ховаєшся, що б не було.
Хвилинний струм у районі пальців,
коли відчуваєш слабку іскру,
натягуєш нерви, наче на пяльці,
латаючи в них діру.
Хвилинна зупинка в районі дружби,
Коли вона вже соплить попсово,
коли на зустріч - наче на службу,
ї варто втілювати щось нОве.
Цю хвилю пройдено, пережито,
знайду в цім сенс, як і зазвичай.
Ти знаєш, спогади було вбито,
хоч вірші пишуться - не зважай.