Життя минає
Черезова Варвара — 19/04/2008 - 09:57
Згорьована, згарована. Життя
Минає поряд, як стрімкий експрес
На відстані руки. Ось-ось! І щез...
І спогади, немов старе взуття –
Давно не гріють, викидати шкода.
А ти лише поглянь яка погода!
Навколо біло, ніби у раю!
Але ж і зимно... Отакий Едем.
Небесна манна – перегірклий джем,
Горнятко чаю. Хочеш? Ще наллю.
Ну тихо-тихо, лихо спить. Нехай.
І сніг заснув в заметах і баюрах.
Земля немов у хутрі – в кучугурах.
А в мене кухня – мій тепленький рай.