Спасибі....
Анастасiя де Лiонкур — 16/06/2010 - 21:00
Збірка: Щоденник божевільної
О дякую, що ти даєш мені творити!
Адже лиш біль я можу в риму зав’язати…
За ті слова гіркі, що можу вічно пити,
Які тобі не можу в очі я сказати….
О дякую за те, що ніжно так вбиваєш!
То ласкою, а то, бува, й «мечем»….
Спасибі, що ніколи не признаєш,
Що можеш стать для мене ТИМ плечем….
Ти з попелу мене, як фенікса, підняв….
Таку малу, таку зболілу пташку….
Спасибі, любий, що ніколи не казав:
«Люблю тебе!», бо і без того важко….
Кількість рецензій: 2
Середня оцінка: 10.00