Хай нам заздрять, це їх гріхи,
Хай не вірять- така людська вдача,
Нам готують стежки лихі -
Ми - не ті, що за нами плачуть.
Нехай скаженіють вітри,
Б"ються в вікна жаркі суховії,
Ми по зорях будем іти
І збирати в намисто мрії.
А коли ми залишимо світ,
В один день, неодмінно разом,-
Буде цвіт опадати із віт,
Ми від"їдемо зоряним возом.
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 9.00