Зашторені вікна, заштопані дні,
Сонячним променем десь із неба,
Завтра запізниться, відомо мені,
Так зазначено зорями, бо їм так треба.
Чиїсь зруйную лицемірства грані,
Поміж двох бід, вибираю більшу,
Промиваю рану водою із крану-
І вже звільняю для когось нішу.
Заходь,я знаю, ти давно у черзі?
Тільки, знаєш, ти тут не будеш як вдома,
Бачиш,-тепло, а ти все ж мерзнеш...
Я ще повернусь, пам"ятай,- КОМА.
Кількість рецензій: 2
Середня оцінка: 9.00