Мистецтво прекрасного ...
Юлія Павловська — 22/04/2010 - 22:19
Мистецтво прекрасного…
Першого квітня у маленькому місті Мукачеві відбулась виставка картин мукачівських художників. Всі вони були настільки різні за тематикою, але кожна картина була неперевершеною, казковою на яку можна дивитись годинами або навіть днями не відводячи очей. Дивлячись на картини можна було відчути, як промені певної роботи поринають у твоє серце.
На виставці був присутній мер міста Золтан Золтанович Ленд’єл, завідуючий відділу культури Греба В., видатні художники: Гарагонич О.І., Секереш Й.Я., Іванчо А.В., Дзись-Войнаровський М.Л. ,разом з ними і директор картинної галереї та інші.
Ну, що ж потрібно дізнатись думку стороннього ока, тобто глядача
Як ви думаєте чи вдалася виставка?
- На мою думку, так .тут зібрані роботи найкращих художників нашого міста, практично можна сказати, що я відвідую всі відкриття виставок у цій картинній галереї. Певні роботи я вже бачив, деякі вперше. Хочу сказати, що тут зібрані роботи найкращих художників, ці картини дуже приємні, вони відображають красу наших Карпат, тут показані чудові краєвиди, на них показано всю красу нашого рідного краю, на картинах з точністю змальовано всі ті гаї, ліси, гори, квіти, натюрморти. Ну краса, одним словом!
А ви сам художник?
- Ні, я не художник, я просто люблю дивитися, ще дуже пишаюсь, тому що тут є багато робіт моїх знайомих, я від них вчуся навіть у своєму зрілому віці, вчуся розуміти прекрасне, радіти йому і воно мені приносить певне задоволення.
А самі полюбляєте малювати?
- То було давно, ще в дитинстві, щось пробував, але такого художника із мене не вийшло. Приємно, що такі виставки у нашому місті влаштовуються, що тут знаходиться наша влада і звертає на це увагу, напевно вона теж полюбляє мистецтво, тому що як би не любили не було б такої чудової картинної галереї, не було б у нас стільки художників, не знаю точне число, але багато художників входять до спілки художників України і дай Бог, щоб їхня кількість все росла, і росла даруючи людям багато нового, описуючи у своїх картинах красу свого рідного краю.(Нагірний В.М.)
Так, я теж згідна із цією думкою на ці картини можна дивитись годинами, а може і днями, саме головне побачити в них самого автора і те, що він хотів до нас донести.
Ну, що ж спитаємо думку самих авторів.
Як ви вважаєте чи є певна містика у ваших картинах, може вони вам приснились?
- ні видіння немає у художників, це хіба лиш у абстракціоністів. Це просто наш рідний край, містичного в ньому нічого немає, просто хотілось донести до глядачів, що наш край прекрасний і літом і зимою. Створювались ці картини на Верховині. Як ми бачимо тематики нема, поглянувши на право ми можемо побачити картини на пасхальну тематику, уліво - природа. Тобто тут зібрались різні картини, але всі вони є прекрасні.(Секереш Й.Я.)
Мені дуже подобаються ваші картини, бо на них зображена краса наших гір. І ви зображуєте дуже радісні кольори для ока, і можна побачити навіть, що ви вкладаєте сюди кусочок себе.
Чи є щось містичне у ваших картинах?
- Чого? Ви бачите там містику, ні містики тут ніякої немає. Ясно й просто дуже важко написати. Можна навіть взяти в приклад Льва Толстого «Снег был ослепительно белый». Я вважаю, що навіть сутінки повинні світитись, а чорної фарби взагалі немає бути, її можна вжити, але вона тупа, вона нічого не дасть. Так як чисто біла фарба, сніг буває всяким лиш не білим, а вже твоя майстерність, як ти його побачиш, все повинно розуміти око. Людське око бачить до мільйона. Живопис дуже важко писати, взагалі він як безмежне поле: там є і волошки, і маки, і будяк, і лобода навіть є. Які картини така і душа художника. Знаю лише одне якби народився б на Закарпатті художником би став, але малював би по-іншому. Художник має відчувати картину серцем і має ставити собі планку, і звичайно має її перескочити.(Горагонич О.І.)
Також побувавши на виставці я побачила дві картини, в яких насправді є містика. Намалював ці картини закарпатський художник Дзись – Войнаровський М.Л.. Дивлячись на них справді можна побачити якусь певну містику. На виставці були присутні дві його картини і звичайно сам митець. Також я спробувала з ним порозмовляти. І ось, що він мені сказав:
- Чи подобається вам виставка?
-Так, мені подобається.
А чим саме?
- Тим, що тут зібралось дуже багато талановитих художників і що у своїх картинах вони зображують красу нашого міста. Вони вкладають у свої картини душу, а це так вважливо. Всі вони такі різні, але кожне видає певне тепло, тепло, яке вклав автор у них. І це мене і притягує подивитись на них.(Дзись-Войнаровський М.Л.)
По розповідям присутніх в галереї я почула, що картини їхнього втора народжуються несподівано. Микола Лазарович – людина віруюча і читає Біблію і після цього до нього приходить муза. І справді, дивлячись на його картини можна побачити певну містику. В приклад приведу картину під назвою «Месія». Заглянувши у очі Ісуса ми можемо побачити і любов, і певний докір. Все залежить, як ти будеш дивитись на картину, під яким кутом. Подивившись на вуста бачиш як вони тобі щось говорять і ти це розумієш, тому що бачиш, що картина оживає, навіть полотно говорить саме за себе, тобто це не просто темний фон, а щось більше, як інша картина.
З цього можна зробити висновок, що містика в картинах присутня просто не кожна людина хоче її побачити. Навіть у горах вона є але ми її не бачимо, а може просто не хочемо.
Любіть прекрасне, цінуйте його і дивлячись на картини закохуйтесь в них і ви побачите, що вони оживають і даруватимуть добро, тепло, солодке шепотіння. Цінуйте прекрасне та розумійте його!
Підготувала
Павловська Юлія