Ромео і Джульєтта
твій спогад — 7/04/2010 - 13:08
Босоніж по лезу ножа вже так звично
В колючому дроті шукаємо щастя
Останній акорд прозвучав так лірично
В цій п"єсі бракує антракту...
Нещира байдужість на показ, публічно
Самотність виконує в п"єсі роль ката
І дзеркало навіть вже бреше цинічно
Ромео помер, не встиг покохати...
Мальоване щастя зникає трагічно
І навіть веселка стає чорно-біла
В цій п"єсі завершилось все прозаїчно
Бо навіть Джульєтта померла цнотлива...
Кількість рецензій: 4
Середня оцінка: 8.00