ПРОСТО ДУЖЕ СУМНИЙ ВІРШ
Lana — 1/02/2010 - 00:52
Сцена на цвинтарі, вітер в оркестрі,-
Альт, партія перша.
Увертюра закінчена, браво, Маєстро,
Хай тепер вступають померші.
Виходить грабар у Гамлета строї,
Падає тінь, так раптово,- квадратом,
Монолог починається, більше немає героїв,
Небо замкнули липи над цвинтарним театром.
Тут потрібна присутність Бога,(місце тут найсумніше),
Правиця Його милосердна,
Тут, край стежки розлук плаче тиша,
І мовчання шумить днем посмертним.
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 10.00