зради і шляхи
switlachok — 26/01/2010 - 12:38
Оцінка: 8/10
Добрий вірш. Але шось дуже розхристаний... Ніби написаний похапцем. Форма не встигає за думками. Зазвичай у Вас вони єдині.
Які ми -люди- схожі... У мене зараз от такий вірш у житті. Кожну думку можу підставити до себе. Лиш очі в нього не сині, і жоден мольфар тут уже не поможе... А все решта присутнє...
П.С. Нащо там "Як зрадиш..."? Не розумію... Бо з попереднім питанням воно непоєднане. Питання про орбіту ніби просто риторичне, саме по собі. Може просто "Зрадиш колись мене..."?
- Ввійдіть, щоб залишити коментар
- Подивитись предмет рецензії.
***
Lana — 26/01/2010 - 22:15Щиро дякую за рецензію. Дещо змінила, прислухавшись до Вашої поради. Вірш справді "розхристаний", такий, як і настрій тоді був, як писала.