Про сенс
Крапля неба — 24/01/2010 - 13:27
Кожному з нас своє,
Моя мета єдина…
Все саме так повинно
Бути,як воно є.
Ця неповторна мить,більше її не буде…
Помічаймо люди не тільки те,що болить!
(гурт Бумбокс)
Чи задумувались ви, наскільки неймовірний цей світ і наскільки неймовірні ми в ньому? Чи думали про те, які моменти наповнюють наше життя дивом? Чи розуміли, що вони ніколи не повторяться? Часом ми ненавидимо наше існування, бачимо у ньому лише проблеми, забуваючи про одну річ-згадати…Згадати те, ким ми були, відновити у пам'яті хвилини, неповторні для кожного… Згадайте себе зовсім малими! Пригадайте ті роки, коли не було потрібно вдягати дорогі лахи і носити модні мобільні. Тоді кожен був собою, не було позерства, а була щирість. Час ішов, ми змінювались … Чи зможете ви пригадати, як виглядало ваше перше кохання, чи знаєте, що воно вам дало? Пригадайте неповторність якоїсь весни, коли так хотілось ніжності і тепла, згадайте тих, хто був тоді з вами… А пам'ятаєте літо? Хіба не чудово було бути підлітком з купкою друзів і просто, сидячи на березі моря, спостерігати схід сонця? Згадайте, як прокидались від чиїхось доторків і вперше, всі дні, без залишку, були із справді цікавими людьми. Вони завжди асоціюватимуться із запахом моря, шаурми та сонцезахисних засобів… Б’юсь об заклад, що саме в ті моменти ви зустріли людину, яка змінила ваш світ і за це ви любитимете її вічно! Те літо назавжди залишиться солоним присмаком на губах, повним місяцем на небі, а ще безкінечними вузькими вуличками та неприступними скелями… Згадайте перший гарячий подих поруч, доторк до губ, що розмив усі фарби навколо. А яке щастя просто кружляти під осіннім листям, ловити язиком сніжинки, слухати, як прокидається рідне місто! Згадайте веселий епізод біля річки, або ж мандрівку в поїзді - чужі міста за вікном і сни під стукіт коліс… Пригадайте зоряне небо! А може ви пам’ятаєте тихе наспівування під гітару? Та це не все! Згадайте першу зраду друзів, перше велике розчарування, відчуйте знову той біль! І не тому, що погане дуже карбується в серці, а просто, щоб зрозуміти наскільки ви сильні! Адже все минає - ми залишаємось… Ідемо далі і дихаємо на повні груди! У нас чудове минуле і не менш прекрасне майбутнє! Ми ще видеремось на найвищу гору, заспіваємо комусь серенаду та змінимо рідну країну! Напишемо мільйони віршів, розповімо тисячі історій і подаруємо комусь щастя! У нас ще будуть нові друзі, нові кеди і нова любов! А, головне, ми обов’язково залишимось у чиїхось спогадах, можливо, навіть, як люди, що змінили світ для когось, і може саме нас за це любитимуть вічно! Тож одягайте старі кеди і йдіть творити нову неповторність! Адже не головне, ким саме ми будемо, а важливо, що саме ми зробимо!