То все весна...
Крапля неба — 24/01/2010 - 13:17
Небо падало,очі плакали,губи грались із вітром у гру.
Ароматами шоколадними...я сьогодні від щастя помру.
Рук торкалися,обіймалися,перестрибнули,впали вниз.
Покотилися,усміхалися,задихалися...мій каприз.
Дратувалися,цілувалися,зупинилися на траві.
Лиш щоками до квітів торкалися,дуркували немов малі.
Прикидалися,розпрощалися,полічили в думках до трьох.
Не чекалося,поверталися,забувалися,як не удвох.
Їм літалося і співалося,десь пірналося аж на дно.
Ця весна із ними віталася,їм від щастя було все одно.
Зорі сипались,хвилі пінились,прокидалися на краю.
Просто ніжились,просто вірилось,що отак залишились в раю.