Оцінка: 5/10
Ця тема вже давно висвітлена в теології і філософії. "Гірке каяття" і є надбаннями душі. А які це прокльони "дешеві"?, Хіба бувають ще якість "вишукані"? Перш ніж замахнутися на серйозну тему, дослідіть її джерело, бо виходить в і н е г р е т думок.
- Ввійдіть, щоб залишити коментар
- Подивитись предмет рецензії.
Яке джерело ви пропонуєте дослідити?
Валентина — 12/01/2010 - 14:21Мені вас шкода, якщо єдиним надбанням вашої душі є «гірке каяття». Душа – храм, в якому повинні панувати спокій, мир, радість. Жодна релігія (в тому числі і православне християнство) не розглядає каяття, як надбання. Каяття – перший крок від гріха, початок праведного шляху …
Що стосується прокльонів , то в моєму розумінні – це найдешевший спосіб саморуйнування. На спиртне, наркотики, куриво, комп’ютерні ігри, «пристрасті» всіх рангів… потрібні хоч якісь матеріальні затрати. А тут…. Спалив душу гнівом - і сиди тепер на попелищі. Просто і дешево.
А взагалі, думка у вірші одна – «не суди», для цього є інші інстанції: і людські (закони держави), і вищі ( совість, Бог,…), інакше зруйнуєш власне життя, перетвориш його на пекло постійних заздрощів і незадоволення. Тільки і того…
PS. Щиро вдячна вам за рецензію. Я завжди із цікавістю їх читаю. Скільки людей – стільки і думок, кожна з яких має місце бути… Для чогось же з’явилась вона в цьому світі...