велике місто - нема куди втекти -
так шумно, тісно.
всі люди різні - собі гуляють,
один на одного уваги не звертають.
сумні обличчя, погляди скляні -
хороше щось в думках у них, чи ні?
коли погано зробиться, впадеш - "що з вами?" -
не почуєш,ні!немов живуть на світі лиш одні!
за себе кожен - наплювати - "хто ті інші?",
"яка різниця!" - виживає хто як може!
був теж таким.
з людської маси не відрізнявся я нічим.
немов та річка, що по-колу рухалась.
день за днем, одне й те саме.
до часу, коли Ти увірвалась
у річку мою.
збурлила, спінила, береги пропали
і в іншому напрямі ми текти почали.
на зустріч новому, прекрасному.
так легко, добре, такий як є з Тобою.
когось вдавати не потрібно -
все просто і чарівно