Після клінічної смерті
Bodo — 12/04/2008 - 17:30
Ти сьогодні відкрила очі
Зазирнула у світ реальності.
Біла стеля страшніше ночі
Мить наступна стає банальністю.
Страх не взмозі змагатись з розумом
В межах подиху десь заземлений
Поряд квіти застиглі поглядом,
Наче світло посеред темряви
Щосекунди годинник цокає
Мов нагадує часу плинності.
Серце стомлено б`ється в спокої,
Підкорилось нікчемній дійсності…
Кількість рецензій: 2
Середня оцінка: 9.00