Розмінюватимеш вечори як монети
Prevara — 9/12/2009 - 12:59
Розмінюватимеш вечори як монети
із дріб'язком у кишені
із давніми друзями
із білим вином
із віршами
що заблукали непочуті
і прокуренім кафе
десь пів на першу
неосвітленими дорогами
повернешся додому о третій
вкотре не з тим
знімеш із себе прикраси
і сліди від чужих поцілунків
акуратно сховаєш у скриньку
із маленьким гіпсовим янголом
замість кришки
змиєш із себе рештки косметики
легкості
флірту
хтось постукає в двері
і якби відчинила
то побачила б на порозі п'яні вірші
що пів ночі шукали дорогу додому
але не відчиниш
скорчиш гримасу
тріснутому дзеркалу
залишиш посмішку
таку як сльоза
і втомлена впадеш у ліжко
тоді до ранку буде снитися море
і горланитимуть попід вікнами
захмелілі вірші
що не втраплять ніяк до хати