Шарж
Анна Бабка — 11/04/2008 - 09:52
Лиш сотні думок ув’язнено в небі,
А тисячі слів замуровано в серці,
Мільйони зірок, що застигли в зіницях,
Насниться мені і тобі, лиш насниться.
Романтики виплеск – сховати самотність,
І смерть естетична, щоб не боліло,
І від любові прекраснїї муки
Розлуки, тобі лиш здалось – це розлуки.
Взнесем на алтар награбоване щастя,
Під одягом скриємо страх несказанний,
І м’язи в усмішці від болю затерпнуть,
Померкнуть і очі, і зорі померкнуть.
По краплі в вині розмішаємо сльози
І клятву вовічну цілунком закріпим,
І я, і любов – лиш трофей твій камінний,
Незмінний плин часу, як віра незмінний.