Невдала сторінка
Ihor Zubrytskyi — 23/10/2007 - 21:11
Збірка: Лабіринти душі
Я споганений кляксами розділ твойого життя. Ти хотіла писати в щоденнику щось приємне і ніжне. Але ні, не зі мною.
Ми дві кулі, що схопилися з місця на зеленому полі. Ця зустріч раптова нам здалася миттєвим й прекрасним. Та ми прагнули більшого, прагнули втрапити в лунку. Пролетіти по полю щасливе скінченне життя і влетіти у темряву з швидкістю світла. І самим стати світлом. Але ми помилялись, бо насправді ця мить - це найкраще що було.
Від виграшу жоден не буде у радості: ні ті хлопці, що кийком ганяють по полю таких круглих як ми, ні дівчата, що п’ють свою каву і курять цигарки. Лиш бармен сміятиметься з наївності нашої, але невідомо коли підкрадеться його час зіткнутися і, можливо, що ми з своєї невдалої лунки теж будемо сміятися з нього.
Ми зіткнулися і розлетілись навіки у різні боки.
Незабаром ти вирвеш з щоденника ті сторінки, що чорнилом заплямлені, і забудеш про мене.