Жах якийсь...
Алісія Пардус — 14/09/2009 - 17:28
Коли чоловік б'є жінку... це завжди викликає відразу. Проте байдужою твір не полишив. Хотілося б лишень зрозуміти: 1) чому він ударив її? Завжди треба вказувати причину, мотиви вчинку. 2) Якщо жінка була в чомусь винною, зрозуміло, що вона кинулася за ним, намагалась зупинити... але якщо її били просто зі злості... тоді вона мазохістка. Іншого пояснення я не бачу. 3) Де там він був? Де саме напроти? Що під сонцем сиділи, зрозуміло. Але де? На скамійці, вулиці, в парку, біля річки?..
Дала б іще раду якось назвати героїв, проте розумію, що я/ти в цьому творі хоч і анітрохи не надають літературним героям якихось рис характеру, облииччя і т. п., але тут героїня імен розкривати не хоче. Це зрозуміти можна. Це саме і викликає до неї повагу. А взагалі мініатюра досить-таки реалістична... ніби то відбулося з тобою... і ти досі не можеш у це повірити. Тож, незважаючи на зауваження, твір вдалий.
З повагою, Аліса.
- Ввійдіть, щоб залишити коментар
- Подивитись предмет рецензії.