Леді Осінь
Черезова Варвара — 4/04/2008 - 11:56
Леді Осінь...
Бо ти ж не чекав і певно що втратив надію
І сипле не пристрастю Вересень – сірістю сліз
Скупих чоловічих, гірких бо найперших. Біліє
Волосся на скронях. І дощ перекреслив навскіс
Останні надії. Нитками клубочків строкатих
Ти серце зшиваєш. Нерівний, скривавлений шов.
І блюз – відголоском із втрачених шестидесятих,
Довірливо-хрипло співає: остання любов.
Кількість рецензій: 2
Середня оцінка: 7.50