В роки війни, коли гармати гуркотіли...
Коли полеглі, лежали на землі,
Коли довкола, ще шматочки тліли…
Горіли полум*ям, навколо на ріллі.
Воюючи ти тілечком припав,
На землю ту холодную, свою...
І тихо пошепки щось промовляв,
Терпи, за ненечку в бою...
Повзеш, шукаючи хто дише,
Але довкола калюжки…
Лежать рідненькі і скрізь тиша,
Лежать невинні хлопчаки…
І тихо ти в останнє скажеш,
Як жити хочу, все віддам!
І тихо знову собі ляжеш,
Вдихаючи повітря, тихо сам…
Ніхто уже не заспіває,
Ніхто не скаже добрих слів…
Прийшов той час, Бог забирає,
До себе в небо, кілька днів…
Лиш кілька днів, як би хоч дали…
Щоб попрощався, назавжди,
Але вже час, життя забрали,
Хоч на могилоньку прийди…