Х.Г.

Строкатий фавн моїх думок воскрес,
підняв з глибин минулого забуте,
він не сприйняв стихійний крок в прогрес,
бо серце його думою закуте.

Віддавна звик до почуттів красивих,
Щоб тіло і душа дзвеніли в такт.
І не сприйняв пісень нових, тужливих –
Не зрозумів їх модерновий смак.

У світі урбанії й компромісів
У світі сповненім брехні і міфів,
Де тяжко дуже є душею не зітліти.

В лісах будинків й втрачених планет,
В яких згниває й розчиняється сонет,
Там Ероса вогонь продовжує палахкотіти.