Нарешті осінь в новий день прийшла
Вона не просто так прийшла, вона чекала
Покрита листям золотим своє ім.*я
Вона від нас так довго все ховала
Тепер вдихнувши духу того оманного
Побачимо, що не літо то і не зима
Я так люблю покриті листям гори
Вони собою прикрашають все
Це навіть краще ніж те море,
Що влітку тепло так мене несе
Нарешті вся природа у красі
Нема миліш, бо навіть навесні
Дерева не прикрашені такі.
Коли осінній лист спада додолу
Ти думаєш лиш про вчорашню ту розмову
Не з друзями, не з матір*ю,не з ним
А просто з листям золотим…
Воно так ніжно й тихо шепотіло
Спадало та моє рожеве тіло
Розказувало про свої роки буття
І як воно впізнало вперше це життя
А потім просто замовчало
Нема його – вже все опало……..
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 6.00