Відпусти
Freeвольна Анна — 2/08/2009 - 21:08
Відпусти...краще так,ніж з тобою! Ти-холодний і сумний, не такий як раніше, чужий, не свій,далекий,грубий не живий!
Відпусти!!!Не приходь у снах, не обнімай, і не цілуй, не заважай, не кажи,мовчи, в очі не дивись, не торкайся, не нагадуй, не пиши і не дзвони...просто відпусти!
Відпусти і забери всі думки, мрії, сподівання,спогади, почуття, слова, обіцянки! Все забери і відпусти! Забудь!Відпусти!
Я видалила всі sms, твій номер,думки... І хоча номер закарбувався в пам'яті, назавжди...ВІДПУСТИ! Рука тягнеться до телефону, але ні-не подзвоню, не напишу, піду... Все сама відпущю! Я знаю- буде темно,сумно, страшно в темряві самій... Ніхто не позове й не подзвоне, але відпускаю... Йду на дно!Все не можу! Плакати не має сил, благати вже не знаю як! Пробачала все, і все пробачу! Але,пустеля в душі, не можу, відпусти, назад не клич! Я знаю тобі всеодно! І що зі мною буде!Забудь, я піду і не повернусь, не обернусь, згадувати не буду, у снах не нагадаю, при зустрічі промовчу, в очі не гляну, в слід дивитись не стану... Відпусти!!!
Я божеволію, не знаю куди дітись, від тебе не втекти, усюди ти і твої очі, я намагаюсь сховатись, та все дарма!Тікаю в ліс і там ти! Наші зустрічі,прогулянки, обійми,даровані тобою квіти... Не можу!!!
Падаю на траву...вона шепоче про тебе,про твої вуста...так тихо спокійно,не має сил... Кохаю так як ніколи не кохала, мені б ще мить з тобою і все...але ні... Ти вже не мій... Я вже не я! Я як вітер в полі-був і вже нема!
Дивлюсь на небо,скотилась сльоза...Шепочу:"Відпусти!" А серце кричить:"Візьми!"