Про красивих жінок і красивих чоловіків
68 — 2/07/2009 - 16:42
Красиві люди завжди по той бік екрану – це ознака недосяжності. У красивих жінок неприродно великі груди і безперервний оргазм, у красивих чоловіків незмінно бадьора ерекція, навіть у шістдесят, а єдиний прояв старіння – елегантна сивина після п’ятдесяти.
У красивих людей є свій будинок, пес, і троє діей. Красиві люди мають білу шкіру, вони ніколи не задіяні у сфері виробництва. Красиві люди весь час посміхаються, білизна їхніх зубів дана їм від природи – жодних стоматологів. Красиві люди успішні, єдині турботи щороку пов’язані із тим, де провести відпустку.
А ще красивих людей не буває. У житті. Але ви знаєте про їх присутність по той бік екрану. Тому впродовж усього життя вам не даватиме спокою туга за красивими людьми із екрану.
Красивих жінок і чоловіків, майже нагих, друкують на обкладинках глянцевих журналів. Ще в дитинстві вони потрапляють у вашу підсвідомість і роблять усе, щоб кожна реальна людина була неповноціною у порівнянні із цим силіконовим чи стероїдним ідеалом. Тому красиві чоловіки і жінки, що мужньо грають м’язами чи спокусливо випинають груди, контролюють вас, роблять залежними від телеекрану. Реальне життя вже ніколи не вдовольнятиме вас сповна, вам завжди бракуватиме чогось недосяжного. І це недосяжне здатне відкрити вам лише телебачення.
Хай там що відбуватиметься з вами особисто, ви із завмиранням серця спостерігатимете, чи вдасться красивій людині успішно укласти угоду. Сльози литимуться, коли у двох красивих людей народиться дитина – ця подія нікого не залишить байдужим. Байдуже, що за стіною вашим дітям бракує вашої уваги. Це ж всього лише справжні діти – сопливі, ходять під себе.
Ви звичайні реальні люди. Біологічний матеріал. Робоча сила. А вони – красиві люди. Їх насправді не існує, але інколи їхня присутність стає більш реальною, ніж наша. Зрештою, не наділені буттям, справжні люди ніколи не зможуть померти. А це робить їх ангелоподібними і водночас викликає роздуми щодо божественої сутності телебачення.