БАЧИЛИ ОЧІ СЛІПОГО ГОМЕРА
Леон Ерте — 30/06/2009 - 22:07
***
Бачили очі сліпого Гомера –
очі душі, усю славу героїв.
Бачило серце. Й в віках не померли
мужні ахейці й мешканці Трої.
Яблуко! Чом тобі випала доля
причини та приводу вічних трагедій?
Скільки страждань і безмежного болю!
Скільки ж нектару, цукру та меду!
Що чекає на мене? Сутінь Аїда?
Велич Олімпу? Лавру корона?
Кохані обійми? Лернейська гідра,
яка задушила Лаокоона?
Що чекає на мене? Доля Касандри?
Доля Егея? Доля Ікара?
Ніхто не повірить? Та варто казати!
Що чекає на мене? Слава чи кара?
Чи кара і слава? Коні троянські
біжать табунами, долаючи мури.
В небі і круки, й бджоли рояться.
І насуваються хмари похмуро.
Скрізь розлітаються блискавки Зевса.
Падає злива, з’являється піна.
Від почуттів розривається серце
на зерна граната для Прозерпіни.