Весь світ тонув в очах,
У посмішці проміння сонця мліло..
Кружляли, як у танці, тут слова
Зоря за обрій падала невміло.
Тремтіло гілля в темряві ночей,
У вітрі звуків присмак відчувався.
Торкались душі в сутінках тіней…
Світ, як колиска, в мареві гойдався.
Вино у скронях.. квіти у руках
Думок безмежжя чарувало всесвіт…
Дощами свіжими вмивалося життя,
Повінчане у срібних дзвонах весен.
Кількість рецензій: 2
Середня оцінка: 8.50