Гастроном. Уламки. Фатум
Консуело — 28/04/2009 - 14:49
Збірка: Майже вільне божевілля
Згущені сутінки зварені просто в бляшанці,
миска мівіни без масла і без приправи.
Я ж на дієті… знову поплутав лукавий.
Всім на усе не зосталось ні грошей, ні шансів.
Трохи іронії. Трохи вершків до кави..
Дещиця сміху на смак, – майже як дрібка перцю.
Витерти сльози. Втерти негіднику носа.
Ти не Конфуцій. Навіть уже не філософ.
Ніч поспішатиме. В неї – потяг на першу…
Можеш втікати. Я закричу безголосо.
Сонце навиворіт схоже до чорного виру
замість сніданку, – вечеря. Омлет з беконом.
Прихапцем погляд. Крізь вічність. З вікна вагону.
Вдосталь награвшись зі світом у «вірю – не вірю»,
вирішу раптом – буду. Залізобетонно.
Доля за долар. Бартер. Хтось примирився, мабуть,
з тим що вокзали наші занадто далеко, –
відстань у космос.
ВідстАнь і котися в пекло…
Далі – іду сама. За себе. За леді Макбет.