Недочитаний розділ "Фауста",
Недопродана комусь душа,
Маргарита плаче від радості,
А на тілі вже пишуть "межа"...
Перекинута чаша Грааля,
На Голгофі танцюють твіст,
Де колись була яма - провалля...
І хто ж за це відповість?
Заплакані очі невинності,
Переляканий погляд вини,
Розгублена посмішка пильності,
Звична кров замість води...
Переповнений поїзд надії,
Розкиданий бруд в тарілках,
Згвалтоване тіло мрії
І фальшиве "пробач" в думках.
Осушене море вірності -
Незакінчений витвір Митця,
Недописана проза вічності -
Непідточений бік олівця...
Недочитаний розділ "Фауста",
Непотрібна нікому душа,
І твіст не приносить радості...
Треба витерти слово "межа".