проза
Ihor Zubrytskyi — 7/03/2009 - 14:13
Оцінка: 8/10
Загалом враження нейтральне.
"і сій їх із вітром" - мені видається, що краще б було "за вітром", бо ж вітер ми не сіємо, правильно?
"Неси свою нішу:" - може ношу? бо ніша - це дещо з іншої опери.
- Ввійдіть, щоб залишити коментар
- Подивитись предмет рецензії.
СЛОВА ЯК ВІТЕР?
switlachok — 7/03/2009 - 16:15Ні, саме -ІЗ ВІТРОМ-
Бо я мала на увазі: по полю сіяти СЛОВА І ВІТЕР.
Ти такий кумедний: це метафора;-)
Звичайно, що ми не сіємо ні вітер, ні слова. А тільки зерно у землю полів. Але ж тут ідеться зовсім не про ті поля:)
Но’шу - це дієслово у 1 особі однини. А я мала на увазі, власне, ні’шу - як іменник. Ні’ша - тобто щось, схоже тягар. Для деяких творчих людей їх одержимість, творчість часто є нішою, яку не скинути і не позбутися якої. Бо... дав Бог... Бо... "неси свою нішу..."
У кожного вона своя.
Дякую за враження:-)
...
Ihor Zubrytskyi — 7/03/2009 - 18:51"ношу" - дієслово, але "ноша" - іменник. А от "ніша" - це теж іменник, але який означає заглибину в стіні о_О
Тож у кожного своя "ноша"... хоча і "ніша" в кожного своя, але її ми на плечах не носимо:):):)
:-)
switlachok — 7/03/2009 - 18:56Приємно, що твоя творчість дає людям привід заглянути у тлумачний словник:-)
Дякую.