з поетичними матеріями треба дуже обережно
switlachok — 1/03/2009 - 16:55
Чудовий задум. Чудове завершення - ефектне.
Але не все для мене послідовне.
Чому "тиша, як полум'я свічки-
світить у душу." - не розумію. Хіба вона на таке здатна? Може, то не її роль? А біль чи може бути
відламаним від нас - адже біль завжди У НАС.
А от
"...ось воно - кохання,
Відламане від нас,
загублене у світі,
як тиша, біль і сум -
запало в душу." - це гарно.
І бачите, перечите собі ж: спочатку пишете про біль, відламаний від "нас",а потім пишете, він таки пече, що кохання як і тиша, БІЛЬ і сум запало в душу. Отже, він таки не поза Вас, а всередині.
З поетичними матеріями, як з людьми, треба дуже обережно.
Творіть!
- Ввійдіть, щоб залишити коментар
- Подивитись предмет рецензії.