Шизоїдоморфін
fantasy_world — 30/01/2009 - 23:32
Пташечки цвірінь-цвірінь,
То, мабуть, життя таке.
Путнє щось писати – лінь,
День пройде та не мине.
Криза светер мій порве,
У шкарпетках дірку виїсть
Міль напевно, може й нє,
Шиза це, а може й милість.
Завіта до мене гість,
Виряджений весь такий,
В час коли протреться вісь,
Прокричить: «Ти неправий».
Скаже з часом душа тілу,
Без промов і передмов,
«Не сумуй – я полетіла».
І так буде знов і знов.
Колом літає нестримна,
І мене з собою носить,
Душа тілом вдалась плинна,
Що поробиш, може досить?:)
Кількість рецензій: 2
Середня оцінка: 9.00