Я стихаю за крилом пілота,
Я зникаю за ударом…
Той, хто дише ще, той іще сволота,
Той, хто вже помер, нехай вважає даром…
Його ніхто вже не назве продажним,
Ніхто вже навіть не згадає,
Померти легко, жити складно…
А ти і я…Хто знає…
Останній рейс покинув землю,
Можливо, більше не вернеться,
Ми довіряєм рідко серцю…
Воно ж не продається?
Шляхи розвели на папері,
Оформили нам зраду,
А те, що ми лишили в серці,
На це відверто «клали»…
Тепер в повітрі між живими,
Шукаєм виправдань собі…
Копаємо комусь могили…
А я в пілота на пульті…
І хтось закрив останні двері.
Якщо я друг тобі, скажи…
І я поверну наші плечі,
Якими жили ми тоді.
Про автора
Ім'я
Іра
Місце проживання
Львів