Ми часто плутаєм...
Ірра — 23/01/2008 - 05:29
Ми часто плутаєм з тобою ці світи.
За паралелі повиходили і плачем.
Ми - діти не своїх дітей в житті,
Де їхні діти стали нашими невдячно.
Ці діти спалюють нічліги на дворі.
Як кішку, що не схожа вже на себе...
Що схожа більш на білку навесні,
І за якою ми невчасно стежим.
Десь там, за океанами, качелі.
Нас колихають спогади людей.
І кішку-білку у куточок ми відвели.
З людських очей.
Ми часто плутаєм всіх білок і котів.
За нереальне повиходили і скачем.
Зробити їсти не зумів?
Чого ж ти плачеш?