Оцінка: 10/10
Змучені люди... змучені поети... Ніщо не надихає... навіть старі, забуті записи і подорожі... все уже було... все уже є... І все буде знову і знову і знову... Ах як би ж я тільки міг лишатись лише читачем... Та ось вона драбина.. я знову волочу ноги догори, поміж затхлих хмар... навіть небо остогидло.
/Ми одіж вдягаєм нову як стара претліла і дух із старого в нове посиляється тіло/ Бгагаватгіта
(тепер зрозуміло для чого це все)
- Ввійдіть, щоб залишити коментар
- Подивитись предмет рецензії.