Як в розбитий вишневий бокал,
На уламки сміху й істерик,
Як на свічі і на карнавал –
Ти дмухнув крізь клапті паперу.
Розкидавши волосся, шалено
Шматував своїм поглядом. Будеш?
Ці жовтаві пелюстки квіток –
І холодного чаю суміш...
Цього дня твій готичний образ
Розтинає моя усмішка.
Ти сьогодні собі не належиш,
Моя мрія – крапля завбільшки.
Ти ковтнув мою кров так спрагло,
Та ні, це томату крихти.
Пестить інших час прийшов вже
Забарився ти – треба бігти!
У кімнаті – мов сейфі – тихо,
Відчинити поширше вікна.
Все це з року у рік можливе
У промінні очей досвітніх...
Кількість рецензій: 2
Середня оцінка: 9.00