Зелена кава – краплі чебреця.
Солодка м’ята.
Солодко минає,
Зм'якає час
І вже нема кінця
Зеленим сльозам апокаліпсису в раю.

Жовтіє голос твій крізь сотні тисяч моїх мрій,
Жовтіє небо поміж білих ґав,
Жовтіє серце – у зіницях страху,
Жовтіє серед скель один монах.

Як липа з цукром – гранули життя,
Мій аспірин танцює вальс під Мандри.
І сіть порвалась – рибка золота
Згубила золоті – чи жовті фарби.