Вересневі дні кохання
Sirocco — 3/11/2008 - 01:55
Колись я б і не подумав...
Як важко розізлитись, обернутись, здатись і відійти
Від всіх своїй почуттів, вражень та щирих слів
Що на своєму шляху я повинен був пройти.
Пригадуєш, як я кохав тебе у ті вересневі дні?
У мені прокинулись давно забуті почуття.
І коли радісно всміхалась ти, відчував я увісні,
Голос твій чудовий, що зігрівав риси мого лиця.
Але посмішка та – оманливою, одурманеною тобою була.
Бо у щирості думок наговорив тоді зайвих слів прихильності тобі.
В моєму щирому захопленні до тебе – вона не наділена взаємністю була.
І в кінці – кінців принизила, зневажила ти мною... в кохання дні.
Але ж ти, напевне, знаєш не завжди крок назад програшним буває.
І попри все важливим є те, що у відповідь ні разу не образив я тебе.
І до серця твого свій шлях я щиро прокладав. А ти?
Сьогодні, мені лиш для себе вартує сказати основне -
Прощавай. Мені вже час забути і піти.