Фінал.
І на сцені танцюють
фламенко
(фантастично-
феєричне
на біс),
що віщує перемогу кохання.
Пройдисвіти самі себе
ошукали і раді від того,
а я аплодую
руками,гучніше - серцем,
і трохи очима
висвітлюю таїну
від чого
палають щоки.
Весь зал стоїть,
а варто було б на коліна,
екстаз дозволить.
І слів не знаходжу,
а хочу
шелестіти-казати-кричати
розлого,як вітер,
про те,що ладна злетіти
вгору,тримаючись за мотузку
біло-рожевої кульки
із написом "Фігаро".
Фінал.