Вівсяне печиво і кава.
Спізнись! Спізнись бо, будь ласкава!
Ще чашку, ще цукровий кубик,
Що, мов піщинки, час наш губить…
Бракує ще одної стрілки.
Бракує клепки, може, білки?
Гарячковито шлях торуєш –
Не падаєш, а пікетуєш.
Ще зайве слово (мов той равлик),
Мої легені наготові:
Сказати : „так”? Сказати правду.
З тобою будем ми у змові!
І паранджа в осінній рясці.
Латаття. Роси. Хмари-блазні.
Вишневі зорі і наївні
П’янкі дорослі щирі басні!
І бронза зерен у намисті,
І бронза бліків контр-ажуру.
Так нетактовно! Так, як треба :
Цілунки замість всіх бонжурів…