Я від сонної книжки падаю в ніч,
Я розбещений нею в спокусах,
Каюся, боляче в грудях, і ніц
Збуджений по самісінькі вуха.
Я краду у канапи свої жалісні сни,
Віддаюсь їй за так, за нетреба,
Хочу залишитись сам, та вони
Єдина моя потреба.
Київ
17 вересня 2008
P.S. від автора: Люблю Україну, закоханий в Київ, але писати українською лише вчуся...
Кількість рецензій: 3
Середня оцінка: 7.67