Холодні кінчики – твої фаланги
Пірнають в тіло наче акваланги.
Доводиш білий простір до екстазу,
Торкаєшся коштовного топазу.
У жилах протікає 220.
Ура! Мені нарешті 19.
До себе маниш кольором зеленим,
Ти хочеш відчувати, але ним
Танцюй зі мною плавно колоритно,
Роздмухуй свіжий попіл, хай горить но.