Осінь
Михайло Стахов — 22/09/2008 - 18:06
Осінь.
Ступає по землі тихенько і безмежно
Забарвлення душі.
Яскраві фарби упускає обережно.
Осінь.
Рахує тихенько у кутку години.
Меланхолійний настрій.
Холодним лезом доторкнеться спини.
Осінь.
Несамовито, мабуть, Пушкіна цитує.
Відлуння посмішки.
Ніч вересневий крик рятує.
Осінь.
Сплітає вкупу кленові ланцюги.
Утішний погляд.
І краєвид жовтіє навкруги.
Осінь.
Лягає смутком на твоє плече.
Барвисте сонце.
Не в полі зору вже, - і випадково обпече.
Осінь.
Лукаво заглядає в сині очі.
Шалений крок.
Так помирає цвіт, а я не хочу.
Кількість рецензій: 3
Середня оцінка: 9.00