Стихія
Галина Вертель — 4/09/2008 - 23:24
Дівочий стогін, що стає жіночим...
Під лагідно-блакитним кровом ночі -
Два тіла - у безглуздій боротьбі:
Шаленстві, радості, коханні і журбі.
Ти тільки уяви вогонь палкий і воду;
Юначу мужність і дівочу вроду;
Ненависть люту і палке кохання,
Що їх єднає пристрасне бажання.
Хтось думає: "Це зовсім неважливо!".
Хтось каже: "Це приємно..."хтось - "Жахливо!"
Хтось просто ввічі скаже їй "ПОВІЯ".
Лиш він ласкаво прошепоче: "ТИ СТИХІЯ"
Кількість рецензій: 4
Середня оцінка: 8.00