Тобi потрiбна холера!Тобi потрiбнi руїни!
Зваленi в тихiй,безслiвнiй молитвi
Тобi потрiбнi муки,потрiбне квилiння
Потрiбнi в iсторiї повнi чорноти столiття

Тобi потрiбна сила,потрiбно всiх нагинати
I ставить навколiшки,долi просить для дiток
Тобi недостатньо кривавий врожай збирати
З померзлих,загнивших,безплiдних вiток

Тобi потрiбнi зуби,потрiбнi кiгтi сталевi
Що б драти до смертi народженних знову
На гибель,все тих же нещасних людей,паперовi
Серця поробилися в них…готовi вони до покори

Заламую руки в безсиллi своїм
Донести,всю тугу i жаль за минулим
Де вiру i волю могла видирать у пекельнiм вогнi
Де бiль не вчувала б у серцi своїм скам’янiлiм

Я хочу вiйни,i меч,i коня,i хоругву
Що б спину мою прикривали штучнi крила
Життя вкоротив би запал,вiдомий лиш Богу
Нащо ж покликала нас патетична епоха?

Цi днi,що проходять спокiйно,i в’яло,i гнило
Повзуть все без змiн,наче купа дурних хробакiв
А люди слизькi i гидотнi,мов змащенi милом
Лиш пахнуть трояндами купи померлих листiв

О,дайте вже зброю дурнiй,вередливiй дитинi!
Що мiряє все пiд свої нечисленi роки
Бо поки ви бавитесь тихо в свої ‘’благороднi вiйни’’
Росте революцiя в дикiй,дитячiй душi…